УПЦ

Храм Покладення поясу Пресвятої Богородиці с. Добротів

Історія Храму    Храм Положення Поясу Пресвятої Богородиці с. Добротів був зведений в 1895, за іншими даними – в 1896 році. Документи знають і про більш давні культові споруди в Добротові: в 1756 році була тут дерев'яна церква св. Симеона, при якій діяло братство. Будівничими церкви стала громада, яка побудувала Храм на власні пожертви.    Церква зведена із хвойного дерева, основою якої є хрестовидний зруб із усіченими боковими раменами, а зверху покрита ґонтою. Такий стиль планування робить його компактним, немовби витягнутим у верх, що створює граціозність і милує око плавністю переходу форм. Особливо вдало виконаний купол, який височить над церквою і доповнюється в нижній частині архітектурними особливостями. Всередині церква видається меншою, оскільки стискується внутрішній простір скороченими раменами.    Якщо майже всі іконостаси церков нашого та сусідніх районів є пяти ярусними із класичним розміщенням ікон, то іконостас церкви Положення Пояса Пресвятої Богородиці відрізняється від них. Іконостас Храму – рідкісної для Галичини компановки, виглядає витягнутим у верх за рахунок обмеження ширини.    У 1930 році церква була перекрита польською бляхою та було добудовано ризницю, паламарку та притвор.   В 1962 році Храм у с. Добротів закривають, а церковні таїнства для парафіян здійснював митр. прот. Степан Проскурняк із селища Ланчин.  У 1988 році - за сприяння усієї громади Храм відкривають та на добровільні пожертви розпочинають його відновлювати. Першим священиком після відкриття Храму був призначений священик Іван Біланюк.  1989 р. – поставлено огорожу навколо церкви, яку пожертвував житель села Іванішак Андрій Федорович.   В 1993 році відбулось перекриття церкви бляхою.   2009 року – з нагоди 115-ліття Храму з Архієрейською візитацією парафію відвідав Преосвященний Владика Іоан (Бойчук).   У 2009 році - стіни храму ззовні покрили вагонкою та добудували притвор.   В 2014 з благословення Преосвященного Єпископа Коломийського і Косівського Юліана розпочато оновлення розписів Храму.   Важкі часи довелося пережити церкві: часткова руйнація в Першу світову війну (пряме попадання снаряда в купол), лихоліття Другої світової війни, наруга “колгоспної епохи”, де з Храму зробили склад і зберігали колгоспне зерно. Але святиня, так важко будована нашими дідами, вижила і при Божій помочі ще довго служитиме людям.  За свідченнями старожилів села відомо про священиків, псаломників, паламарів, які служили в храмі в різний період. Священики: о. Іван Лятишевський о. В. Пилипець о. Іван Костюк о. Іван Біланюк о. Петро Гладун – з 1989 по 1999 роки о. Михайло Слободян – з 1999 року Псаломщики: 1.Римарук Дмитро 2.Дзюзанна Анна 3.Іванішак Михайло Юрійович (29.08.1998 – 28.05.2011 рр.) 4.Іванішак Євдокія Іванівна – з 28.05. 2011 року Паламарі: 1. Янко Яків Петрович 2. Янко Михайло Дмитрович 3. Петруняк Яків Григорович 4. Завальнюк Яків Іванович 5. Римарук Дмитро Юрійович 6. Маковійчук Василь Степанович 7. Пасічник Михайло Дмитрович Настоятель храму    Протоієрей Михаїл Слободян народився 25 червня 1969 року у с.Чорнолізці  Тисменицького району Івано-Франківської області у сім’ї колгоспників.     У 1984 році закінчив восьмирічну Чорнолізьку школу.Тисменицьку музичну школу.  1984-1987 навчаннявся в Коршівському профтехучилищі № 32, де отримав професією тракториста-машиніста, слюсаря та водія.   1987-1989 рр. – служба в рядах Радянської армії. Демобілізувався в чині старшини зам. командира автомобільного відділення.   У 1990 році поступив у Львівську Духовну семінарію.   В 1991 році перевівся в Івано-Франківську Духовну семінарію на ІІ курс навчання.    1 березня 1992 року, в Неділю М’ясопусну, в Свято-Покровському Кафедральному соборі м. Івано-Франківська, Архієпископом Івано-Франківським і Коломийським Андрієм (Абрамчуком) хіротонізований в сан диякона, а   3 червня 1992 року, в день Віддання Святої Пасхи – хіротонізований в сан священика.  8 листопада 1992 року – призначений настоятелем Храмів Успіння Пресвятої Богородиці в с. Діброва і Вмч. Дмитрія Солунського с. Довжка.   1993 року – нагороджений Набедренником і Камилавкою.    У 1994 році закінчив Івано-Франківську Духовну семінарію.  В 1995 році призначений настоятелем Храму Різдва Пресвятої Богородиці с. Камінне Надвірнянського благочиння.   1998 року – нагороджений Наперсним Золотим Хрестом.   1999 року – прийнятий у клір Коломийської Єпархії і призначений настоятелем Храму Положення пояса Пресвятої Богородиці с. Добротів Надвірнянського благочиння.   У 2000 році нагороджений грамотою і медаллю з нагоди 2000-річчя Різдва Христового.   В 2003 році – нагороджений Хрестом із оздобами.   2007 року нагороджений Благословенною Патріаршою грамотою за щиру працю на користь Святої Церкви Христової.  Одружений. Виховує трьох дітей.