Синьо-жовтий прапор для
українців − це символ свободи і боротьби за незалежність.
18 вересня 1991 року
Президія Верховної Ради України постановою «Про прапор України» надала
синьо-жовтому прапору статус офіційної символіки країни. 28 січня 1992-го
Верховна Рада України ухвалила постанову «Про затвердження Державним прапором
України Національного прапора»
В Україні свято
встановлене згідно з указом Президента Леоніда Кучми «Про День Державного
прапора України» від 23 серпня 2004 року. У 2009 році Президент Віктор Ющенко
вніс до Указу зміни, заснувавши щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23
серпня по всій Україні.
Перша
історична згадка про поєднання жовтого і синього кольорів датується 1256 роком
− днем заснування Львова. На гербі міста поєдналися жовтий лев на голубому тлі.
У запорожців також зустрічалися сині прапори із золотими орнаментами. Найдавніші
українські прапорні полотнища були трикутно-клинової форми. Колірна гамма
прапора існує вже тисячі років. Появу жовто-синіх кольорів пов’язують з
Великим переселенням народів, яке відбувалося 3000 років до н.е.
Перша
спроба утворити прямокутний прапор з жовтого і блакитного кольорів була
зроблена Головною Руською радою на Галичині. А вже у 1848 році за ініціативою
Ради на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.
Уперше
після Лютневої революції 1917 року синьо-жовті прапори з’явилися у Києві, Одесі
та Харкові. 17 березня того ж року було проголошено про організацію Центральної
Ради. Відтоді у Києві публічно та на офіційному рівні з’являються символи
української державності.
Перше
офіційне визнання синьо-жовтого прапора як нашого національного символу
відбулося 22 березня 1918 року − Центральна Рада ухвалила Закон, затвердивши
поєднання жовтого і блакитного кольорів як прапор Української Народної
Республіки.
У
1938−1939 роках синьо-жовтий стяг був прапором Карпатської України, у 1941 році
– Української Держави.
24
липня 1990-го у Києві блакитно-жовтий прапор був урочисто піднятий над будинком
міської ради. Полотнище було попередньо освячено в Софійському соборі владикою
Володимиром і настоятелем храму Бориса і Гліба Української автокефальної церкви
отцем Юрієм.
0 коментарі:
Дописати коментар