Пам'яті Володимира ВИБРАНСЬКОГО

Вибранський Володимир Олександрович народився 1 травня1982 в Одеській області. В 2000 році проходив службу в армії. Одружився в 2001 році та з того часу проживав в селищі Ланчин.

З початку березня 2022 року захищав Україну в прикордонних військах.

Загинув с.Благодатне біля міста Соледар Донецької області 29.01.2023 року.

Залишилися мама, брат, дружина Ольга, син Максим 2002р.н дочки Вікторія 2007р.н та Вероніка 2011р.н.

Похований з військовими почестями 15 березня 2023 року в селищі Ланчин.

Ти народився в сонячній Одесі,

Де тепле море, стиглий виноград

Щасливим був, де гори, Прут, смереки,

Та обірвав життя кривавий Соледар.

Ти кинувся назад: у саме пекло,

Бо там пораненим лишився побратим.

Дивився мужньо в очі смерті:

Залишився в бою навіки разом з ним.

Сховалось сонце, захитався світ:

Роки прожиті пропливли перед очима.

І мужній воїн впав на білий сніг:

Життя із кров'ю витікало по краплині.

Я сина так хотів благословити,

На випускному з донечкою з танцювати вальс,

Згадав найменшу...Діти, мої діти

Пробачте, що не буде тата в вас

Будь сильна, Олю, та молись за мене,

Я знаю, як мене чекала ти.

Та вірю, що загинув недаремно,

І Бог почує наші молитви

Два місяці чекання й болю:

Всі вірили, що ти живий.

Ти ж обіцяв вернутися, Володю.

Розбиті вщент ілюзії надій.

Душею щирий, золоті мав руки,

Найкращий тато, чоловік та син

Як жити далі? Огорта розпука.

Життя без тебе, мов гіркий полин.

Та за законами війни страшної:

Ідуть найкращі, сильні, молоді.

Таким був ти – незламний мужній воїн.

А зараз Ангел, що вернувся на щиті.

Любов Голіней

Пам’яті Володимира Вибранського, воїна, який загинув, захищаючи Україну від російських загарбників.

Доброволець

То не дощ весняний — небо плаче...

На труну упали жменьки глини,

Погляди стужавілі дитячі

Обійняли таткову могилу.

Щирий батько, воїн мужній, славний...

Молода вдова, немов билина,

Вірила, надіялась недавно,

Що живий коханий, не загинув.

На Донбасі, ген під Соледаром,

Молоде життя навік погасло.

Кров козацька не пролита даром —

" Перемога!" — українське гасло.

Не дожив, не долюбив...

— Ой, сину!

Заридала тяжко сива мати...

Доброволець впав за Україну.

Про героїв будуть пам’ятати.

16 березня 2023 Марія Яновська

Якщо Вам сподобалась ця публікація тисніть:

Поділитись в Google Plus