Пам'яті Олександра КУЛАКА

КУЛАК Олександр Вікторович народився 16 грудня 1978 року в селищі Ланчин. Закінчив Ланчинську ЗОСШ. У 1996 році служив в Українській армії механіком-водієм БМП-2. У січні 2015 року мобілізований у 984 аеромобільну бригаду в м. Миколаїв. Воював у Донецьку, Широкиному, Щасті навідником зенітних установок. звільнився в 2016 році. Учасник АТО/ООС. Під час повномасштабної війни став до лав ЗСУ 17 лютого 2023 року. Служив стрільцем-помічником гранатометника мотопіхотного відділення 10 окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс". Виконуючи військовий обов’язок на Бахмутському напрямку біля населеного пункту Рай-Олександрівка помер 15 березня 2023 року. Похований з військовими почестями в селищі Ланчин 20.03.2023 року. Залишилися мама, бабуся, син Олександр 2018 р.н.

Присвячується пам’яті воїна Олександра Кулака, який загинув на російсько-українській війні

Додому повернувся з журавлями.

Весняний день квітками заряснів.

Пробач мені за чорний смуток, мамо,

Що неживий — загинув на війні.

За кожен шмат землі — бої запеклі.

Там кожен воїн — вірний побратим.

Арта вкриває шанці, справжнє пекло,

Навколо стогін, вибухи і дим.

Не знали вороги, що ми без бою

В неволю свій народ не віддамо.

Укрий мене молитвою святою,

Посій одвічне пам’яті зерно.

Накрий мене , матусенько, барвінком,

Гілками зі смерічки і сосни.

Весною пташка заспіває дзвінко,

Змахне крилом журавлик восени.

Я буду спати у своїй землиці,

Де народився і стежки топтав,

І набирав з криниченьки водиці.

За Україну я життя віддав.

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЮ!

19.03.2023 Марія Яновська

Якщо Вам сподобалась ця публікація тисніть:

Поділитись в Google Plus