Пам'яті Володимира ГОЛІНЕЯ

ГОЛІНЕЙ Володимир Федорович народився 30 січня 1993 року в селищі Ланчин. з 2000 по 2011 роки навчався в Ланчинській ЗОСШ І-ІІІ ступеня. Навчання продовжив у Коршівському СПТУ де здобув професію кулінара. В 2014 році одружився. Мобілізований 28 липня 2023 року. Стрілець- снайпер 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 3 штурмової роти військовій частині А4848. Зник безвісти 10 лютого 2024 року виконуючи бойове завдання біля с. Табаївка Харківської області. 2 березня героя "на щиті" привезли до дому. Похований з військовими почестями в селищі Ланчин 3 березня 2024 року.

Залишилися дружина, син Владислав 8 років, дочка Ірина 6 років.

Пам'яті Володимира Голінея

Забагрянів від крові білий сніг,

Душа до неба відлітала журавлем:

І тільки:"Мамо..."-вимовити встиг,

Упав, підкошений важким свинцем.

Здригнулась мати серед ночі,

Мов на яву,почула голос сина...

І вже до ранку не зімкнула очі:

Синочка номер набирала без упину.

Їй так хотілось ще почути :"Мамо,

Все добре, бережи себе."

У спогадах її зустрів світанок,

Та біль пекучий чомусь серце рве...

Вже не судилося зустрітись на землі:

Поклав життя Герой за Україну.

У рай віднЕсли душу журавлі-,

Шепоче мати:"Повернися,сину!"

Трішки за тридцять...Так хотілось жити!

Був наймолодшим у своїй сім'ї.

Тобі б,Володю,діточок ростити...

...До них ти повернешся на щиті.

Любов Голіней Іванюк .

ВІРШ-ПРИСВЯТА ПАМ"ЯТІ ВОЇНА ГОЛІНЕЯ ВОЛОДИМИРА ФЕДОРОВИЧА

Сумний кортеж через усю країну
Приїхав до Карпатських берегів.
На Харківщині наш Герой загинув —
Вітчизну боронив від ворогів.

Весняний день, зчорнілий болем горя,
Бо воїн повернувся "на щиті".
Гірка печаль — безмежне слізне море
Тривог, переживань, передчуттів.

І жаль, і смуток, бо немає брата,
Він наймолодшим зріс поміж дітей...
Не зможе рідну маму привітати,
І не приїде вже на ювілей.

І не подзвонить більше, й не напише...
У косах мами сріблом сивина.
Які страшні безвихідь ця і тиша!
Як важко нині на фронтах синам!

У горах зарясніли первоцвіти,
Обруси білі вишила весна...
Вдова ридає і сирітки-діти —
Щасливі мрії знищила війна.

Відважний син великого народу —
Безстрашний, сильний, справжній чоловік
Віддав життя, як воїн, за свободу.
Цей подвиг пам"ятатимуть повік.
ВІЧНА ПАМ"ЯТЬ

02.03.2024р.
@ М.Яновська

 

Якщо Вам сподобалась ця публікація тисніть:

Поділитись в Google Plus