Пам'яті Юрія ГОЛІНЕЯ

ГОЛІНЕЙ Юрій Васильович народився 22.04.1994 року в селищі Ланчин. Навчався в Ланчинській гімназії, яку закінчив у 2009 році. Працював у будівельній галузі в рідному Ланчині.

У 2017 проходив строкову службу. Підписав контракт із ЗСУ. З 2019 року виконував бойові завдання на території ООС поблизу Маріуполя на Донеччині. Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни».

З початку повномасштабного вторгнення мобілізований в 10 окрему гірсько-штурмову бригаду, заступник командира бойової машини – навідник-оператор 3 гірсько-штурмового відділення 2 гірсько-штурмового взводу 3 гірсько-штурмової роти.

Загинув, проявивши стійкість та мужність 24 жовтня 2022р. в ході стрілецького бою при штурмі противника у районі Білогорівка Бахмутського району Донецької області, отримавши поранення несумісне з життям.

30 жовтня з військовими почестями провели в останню путь Героя-земляка, що віддав життя за Україну, за її незалежність та територіальну цілісність, за спокій сердець та за майбутнє кожного українця.

Віддати шану мужньому захиснику України прийшли близькі, друзі, знайомі, бойові побратими та вдячні земляки, встеливши квітами дорогу до церкви Чудо Святого Архистратига Михаїла, де відбулось заупокійне богослужіння за українським воїном та прощання із загиблим, до місця вічного спокою.

Поховали мужнього воїна на могилі воїнів ОУН-УПА.

Юрій був надзвичайно щирим і чесним, завжди боровся за правду, а ще дуже добрим сином, який дбав про свого батька, сестру та племінниць.

Залишились батько сестра та дві племінниці.

28 грудня 2022 року  встановлено меморіальну дошку в Ланчинській гімназії.

За мужність і самовідданість, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України «Про відзначення Державними нагородами» постановлено нагородити орденом “За мужність” ІІІ ступеня солдата ГОЛІНЕЯ Юрія Васильовича (посмертно)…

ПРИСВЯЧЕНО ПАМ’ЯТІ ЮРІЯ ГОЛІНЕЯ, ВОЇНА,ЯКИЙ ЗАГИНУВ, ЗАХИЩАЮЧИ ТЕРИТОРІАЛЬНУ ЦІЛІСНІСТЬ УКРАЇНИ

Осінні квіти устеляли путь,

Коли здалека повертав додому.

До тебе щирі люди в хату йдуть,

Сусіди, друзі, рідні та знайомі.

Твій добрий тато з горя постарів.

Подвір’я в квітах і відкриті брами.

Голосять українські матері,

Бо вже давно немає в тебе мами.

Слухняний змалку і до праці звик,

Поїхав Україну захищати...

Трембіти замість голосних музик,

Не приведеш невісточку до хати.

Нахмурилося небо угорі.

Діли і Садки смутком оповиті.

Схилилася калина у дворі.

Відважний сину! Прикарпатський цвіте!

Важливою була одна мета —

Від ворогів державу захистити,

Щоби було щасливе майбуття

У всіх дітей. А ти? Тобі б ще жити...

Безстрашний, гордий згинув у бою,

Про подвиги лунає слава всюди...

Ти Ангелом злетів, тепер в раю.

Знай: про героїв не забудуть люди.

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ!

29 жовтня 2022 року Марія Яновська

Пам'яті Голінея Юрія Васильовича, уродженця селища Ланчин, що на Івано-Франківщині, який загинув 24 жовтня 2022 року, захищаючи Україну!

Слава Героям!

Тебе не знав я, дорогий земляче,

Але від того серце менше не щемить -

Вся Україна за тобою плаче,

Аж сонце зупинилося на мить.

Твої розумні очі на світлині

Неначе в душу дивляться мені,

І час немовби зупинився нині

Та небо все червоне у вогні.

Що можу я, що смію я сказати?

Тільки вклонитися твоїм батькам

Й тихесенько молитву прочитати

Із сумом та сльозою пополам...

Ми не забудемо тебе ніколи -

Це не слова, це клятва на крові!

Притих наш Прут, притихли гори й доли,

Співають Ангели на небесах Тобі!

Вічна пам'ять!

Герої не вмирають!

день двісті сорок восьмий 

29 жовтня 2022 Богдан Іваночко 

Сльозами вмита сонячна днина,

Квітами болю цвіте домовина.

Сиве колосся вплелось в парастас,

Вогник надії в очах батьків погас.

Вже холодом вітер гойдає події,

Погасли навіки всі заповітні мрії.

Колише біль ранкова прохолода,

Стелиться у Вічність Герою Дорога!

Важко,та треба змиритись і відпустити,

Рани глибокі гоїти-і далі жити.

Дякувати,вірити і не здаватись,

Завжди слова Ісуса пам'ятати:

"Хто життя за друзів покладе,

Здобуте Царство Боже, в пам'яті не вмре!

28.10.2022року Марія Стримбіцька

Якщо Вам сподобалась ця публікація тисніть:

Поділитись в Google Plus